Субота, 04.05.2024, 10:13 AM
Вітаю Вас Гість | RSS

Сайт Огурцова Миколи Івановича

Опис педагогічного досвіду

 

"Музичний фольклор як засіб розвитку творчих здібностей школярів!"

Кожна освітня область вносить свій внесок у формування людини, яка буде жити в новому тисячолітті. Освітня область мистецтво надає учням можливість усвідомити себе як духовно-значиму особистість, розвинути здатність художнього, естетичного, морального оцінювання навколишнього світу. Опанувати вічні цінності культури, перейняти духовний досвід поколінь.

Мистецтво з перших днів шкільного життя служить засобом формування світогляду дитини в цілому, в його естетичної та моральної суті, розвиває асоціативне, образне мислення. Саме в мистецтві школяр розвиває свої творчі здібності, набуває досвіду творчої діяльності, формує свою індивідуальність. У наш час з особливою гостротою стоїть завдання формування духовного світу людини третього тисячоліття, відродження та розвитку культурних традицій українського народу. Це завдання з розвитку особистості дитини допомагає вирішити гурткова робота, заняття школярів з фольклору. Заняття з фольклору мають у собі великі можливості для творчого розвитку школярів.

Аналізуючи дитячу продуктивну творчість, можна судити про якості дитини, її схильності, інтереси, про різноманітність здібностей. Теоретично основа тлумачення поняття дитячої здібності будується на визнанні наявності у дітей вроджених задатків, які незалежно і спонтанно виявляються в діяльності дітей. У ранньому дитинстві вже складається вільна творчість, що відповідає принципам свободи творчості. Джерелом музичної творчості вважають життєві явища, саму музику, музичний досвід, яким оволоділа дитина.

Процес дитячої творчості викликає у дітей особливе бажання діяти в щирій і невимушеній обстановці в таких видах діяльності як гра, інсценізація, пісня та ін. За своєю природою дитяча творчість синтетична і часто носить імпровізаційний характер. Це дає можливість значно повніше судити про індивідуальні особливості і своєчасно вивчити здібності у дітей. Раннє залучення дітей у творчу діяльність корисно для загального розвитку, цілком відповідає потребам та можливостям дитини. У дітей семи років широко розвивається самостійна творчість: музична, театральна, літературна. Діти виявляють творчість у такої близької їм діяльності, як музичні ігри, хороводи, танці, співи.

При заняттях творчою діяльністю розвиваються творчі здібності. Термін «здібності», незважаючи на його давнє і широке застосування в психології, визначається в літературі неоднозначно. Поширеним є визначення:

Здібності - це те, що не зводиться до знань і навичок, але забезпечує їх швидке придбання, закріплення і ефективне використання на практиці. Значний внесок у розробку загальної теорії здібностей вніс вчений Б.М. Теплов. У поняття «здібностей» за його думки, укладено три ідеї. По-перше, під здібностями розуміються індивідуально- психологічні особливості, що відрізняють одну людину від іншої. По- друге, поняття «здатність» не зводиться до тих знань, навичок і умінь, що уже вироблені в даної людини. Здібності, вважає Б.П. Теплов, не можуть існувати інакше, як у постійному процесі розвитку. Здатність, яка не розвивається на практиці, з часом втрачається, тому що людина перестає нею користуватися. Тільки завдяки постійним вправам, пов'язаним з систематичними заняттями, ми підтримуємо і розвиваємо далі здібності.

Розрізняють загальні розумові здібності - розвинута пам'ять, досконала мова, точність ручних рухів і спеціальні здібності, наприклад, музичні. Вони визначають успіхи в спеціфічних видах діяльності, для якої необхідні задатки певного роду ( у нашому випадку - музичні) та їх розвиток. У ці завдання входять три основні музичні здібності:

1.      Ладові почуття або емоційний перцептивний компонент музичного слуху.

2.      Здатність довільно користуватися слуховими уявленнями, що відображає звуковисотні рухи. Здатність до слухового подання спільно з ладовим лежить в основі гармонійного слуху. Ця здатність утворює основне ядро музичної уяви.

3.      Музично - ритмічне почуття, тобто здатність активно (рухово) переживати музику, відчувати виразність музичного ритму і точно вітворювати останній - це лежить в основі музичної чуйності на музику, багатоплановість та різноманітність видів

діяльності, до якої одночасно включається школяр, виступає однією з умов комплексного і різнобічного розвитку його здатності Основна вимога до діяльності, що розвиває здібності - творчий характер діяльності. Розвиток музичних творчих здібностей — це вироблення в дитини прагнення до прояву власної ініціативи, музичного таланту: прагнення створити щось нове, своє краще, прагнення розширити кругозір. Наповнити новим змістом свої знання в галузі народної музичної культури

II. Аналітична частина

1.1. Процес розвитку творчих здібностей дітей початкових та середніх класів

У художньо — естетичній освіті та вихованні учня значну роль відіграє залучення до народної музичної освіти, до народної пісенної культури. Народну музичну творчість М.В.Гоголь образно називав «звучною історією», «дзвінким живим літописом».

Необхідність звернення до витоків народного мистецтва, традицій, звичаїв народу не випадкова, не секрет, що крім економічних труднощів, Україна зараз переживає кризу виховання підростаючого покоління. Тому дуже важливо відродити спадкоємність поколінь, дати дітям моральні устої, патріотичні настрої, які живуть в людях старшого покоління.

Моє педагогічне кредо: «...Коли хочемо збудувати у світі власний дім, ми повинні знати, як його будували до нас наші предки. Коли хочемо бути розумними, ми повинні знати, як думали до нас. Коли хочемо зрозуміти світ і себе у ньому, ми повинні знати, як його розуміли до нас». Відчайдушне відрубання свого коріння від народності у виховному прцесі веде до бездуховності. Тому головним завданням своєї діяльності бачу збагатити дітей знаням про народний музичний фольклор. Сьогодні важливо подавати факти про матеріальне і духовне життя українців так, щоб не переривався ланцюг духовності народу. Доносити навчальний матеріал до сердець дітей так, щоб не заростала стежка поколінь чужерідним чортополохом, щоб міцнішим був місток від минулого до сучасного. Виховувати учнів так, щоб були гідними продовжувачами славного козацького роду.

Основою при формуванні естетичної свідомості школярів повинні стати художні цінності традиційної куьтури народу, джерелом і фундаментом якого є фольклор.Фольклор- джерело знань про дійсність, про людину і засіб найважливіших народних познань про добро і зло, засіб пізнання рідної мови через кращі зразки української народної пісні. Фольклор формує національний світогляд, вчить дітей бачити світ очима свого народу.

За словами В.Сухомлинського «Пізнання світу почуттів неможливе без розуміння й переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати музику й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури».

Всі теми програми з музики - це ніби східці, які ведуть до оволодіння музичною культурою. Послідово розкриваються особливості музичної мови, багатство і своєрідність її змісту, зв'язок з іншими видами мистецтва - живопис, література.

На уроках музичного мистецтва учні знайомлються з кращими зразками української народної музики, фольклору, творами композиторів — класиків, масовими піснями. Урок включає в себе різні види музичної діяльності учнів: спів, музично - ритмічні рухи, гра на ДМІ, слухання музики, музична грамота. Для уроків музики характерною є особлива емоціональна атмосфера. Це цілком природно, адже музика - мова почуттів: вонв хвилює, викликає в дітей певні настрої і переживання. Кожен урок має багато спільних рис, але і має свою своєрідність і неповторність. Намагаюсь щоб на уроці все було добре продуманно: мета і завдання, зміст і структура, засоби і методи, прийоми роботи, бо без цього не можна досягнути добрих результатів.

Якість сучасного уроку в значній мірі визначається активністю учнів. Проблему активності вирішую не тільки завдяки цікавій побудові уроку, а й намагаюся знайти індивідуальний підхід до кожного учня. Я добре знаю своїх учнів, пам'ятаю про їх сильні і слабкі сторони, інтереси, нахили. Завжди оптимістично оцінюю можливості кожного учня.

На уроці прагну до безпосереднього спілкування, використовуючи такі прийоми, як навідні запитання, підказки впівголоса, запитальний або здивований погляд, одобрюючий кивок тощо.

Сучасний урок музики важко уявити без спеціального обладнання: естетичне оформлення кабінету, ДМІ, наочність, ТЗН, магнітофон, телевізор, грамзаписи, аудіо і відеозаписи, фонограми. Все це помогає зробити більш цікавим розучування пісні, слухання музики, інші види музичної діяльності.

1.3. Наймудріший учитель – народна пісня. Вона одвіку найяскравіший виразник народної етики і естетики… дум і сподівань, вічних протиріч і складностей життя. В цьому її правдивість і поетична сутність                                                                                                             М. Сингаївський

                            Урок музики

                                4 клас

Тема. Жанри української пісні

Мета: ознайомити дітей із музичною культурою українського народу на прикладі українських народних пісень; продовжувати формування уявлень про інтонаційні особливості та своєрідність музики українського народу; розкрити жанрові особливості й естетичну виразність українських пісень; виховувати любов до народного мистецтва.

Тип уроку: комбінований                                                                        Форма проведення: урок-подорож

                                      Хід уроку

1. Організаційний момент

Діти входять до класу під музику «Ой на горі, та й женці жнуть».

2. Основна частина

Бесіда

• Діти, чи звертали ви увагу на те, яка музика звучала на початку уроку – авторська чи народна? (народна). Упродовж багатьох століть, ще до появи писемності, народ створював своє геніально просте й величне мистецтво. Ці твори передавали із вуст до вуст, переходили від покоління до покоління. Народне мистецтво – це наша спадщина – яку ми також маємо передавати наступним поколінням.

Слухання музичного твору «Грицю, Грицю! До роботи!»

• До якого жанру належить пісня, яку ви прослухали? (до жартівливих пісень). Учні записують у зошит визначення жартівливої пісні.
• А тепер ми маємо вирушити далі, адже нас чекає наступне місто – Місто колискових пісень.

Слухання музичного твору «Ой ходить сон» (колискова)

• На нашому шляху – Місто бандуристів. Зараз я прочитаю вам вірш       Л. Чижової. У цьому вірші є слово-підказка. Що допоможе нам дізнатися, про що співають у Місті бандуристів. Про минуле ми можемо дізнатися з історії та пісень, що належать до історичного жанру.

Звучить пісня «Їхав козак за Дунай»

• Історичні пісні – це поетично-пісенна біографія українського народу, ушанування імен славних синів нашої Батьківщини.

Хоровий спів.

Розучування пісні «Ой на горі та й женці жнуть»

3. Заключна частина.

Підбиття підсумків уроку.

• З якими жанрами української народної пісні ви ознайомилися сьогодні?

Домашнє завдання

• Наведіть приклади сімейно-побутових і календарно-обрядових пісень.

Учні залишають клас під музику «Ой на горі та й женці жнуть»

1.4 Народне музичне мнстецтао - складова національного виховання .

У праці «Серце віддаю дітям» В. Сухомлинський розповідає про той добродійний вплив, який справило на його вихованців виконання українських народних піень. Рідна пісня помагає виховувати поетичне бачення навколишнього світу, емоційну чуткість, розкриває перед дітьми рідне слово, як величезне духовне богатство українського народу.

Важливо не упустити сензитивний період - молодший шкільний вік, коли діти особливо спрйнятливі до педагогічного впливу. їхній художній смак розвинений ще недостатньо, він тільки формується. І якщо з раннього віку дитина слухає і виконує народні пісні, слух поступово засвоює їхні мелодичні й ритмічні особливості, вони запам'ятовуються, стають звичними, близькими.

1.5.Позакласна робота

Суттєву роль у формуванні національного світогляду відіграє робота дитячих фольклорних об'єднань: змішаний об'єднаний вокальний ансамбль «Козачата», хлоп'ячий вокальний ансамбль «Унісон» та фольклорний ансамбль дівчаток «Скворушка»

Керівник вокальних гуртків «Козачата», «Унісон», «Скворушка»- Микола Огурцов.

Ці гуртки засновані у 1996 році. У програмі роботи гуртків передбачені різні види діяльності: гра, бесіда, прослуховування музики, спів, робота з музично- шумовими інструментами, робота над виразністю мови, відвідування виставок, музеїв, участь у концертній діяльності ДДТ з метою пропаганди народної творчості.

Навчання будується за такими напрямами:

1 .Знайомство з народно- обрядовою культурою України.

2.                Вокально - хорове навчання.

3.                Пропаганда козацької пісні.

В основі моєї роботи лежить один з принципів гуманістичної педагогіки: « Де для дітей користь, там же для них має бути і задоволення» (Філософ - гуманіст М.Монтенко)

«Козачата» не раз предсталяли свої концертні програми далеким і близьким глядачам. Так у 1999році взяли участь у III Міжнародному фестивалі дитячої творчості «Золотий лелека», що проходив у м. Миколаїв. Стали дипломантами цього кокурсу. Виступили у торговому порту, морехідному училищі, на кораблі «Костянтин Ольшанський», а також перед мешканцями міст Миколаїв і Симфирополь.

У 2000 році концертну програму «Козацькому роду нема переводу» слухало і дивилося Запоріжжя на Всеукраїнському З'їзді Козацтва, що відбувався на знаменитому острові Хортиця. З Хортиці колектив привіз також грамоту, підписану самим головним Отаманом Війська Запорізького О.Панченко.

На українських козацьких піснях ми виховуємо дітей. Добрі люди говорять, що українець співає цілий рік і цілий вік. Так нам від Бога дано, в тому сила ментальності українського народу. Пісня, як астральний символ, є Рікою Енергії, котра єднає людину з Праматір'ю Зорею і забезпечує Великий Енергообмін. Поки звучить українська пісня, будемо мати здоров'я і силу.

Хоровий колектив працює за планом, який складаємо разом з учнями. Головна мета- це навчити дітей пісенної творчості, через яку розкривається життя, побут та культура нашого народу. Багато ми працюєм над пісенним фольклором. Пісенний фольклор- це річ своєрідна. Ще Гегель відзначив, що поезія пісень не вмирає, а весь час відроджується.

При складанні хорового репертуару ми робимо підбір легких пісень, при тому ми намагаємося добирати пісні так, щоб на них привчалися діти пізнавати й цінувати народну творчість та перейматися її духом. В нашому репертуарі є пісні і авторські, але підібрані так, що за текстом і мелодією максимально наближаються до народних пісень.

З огляду на виховну мету ми підбираєм такі пісні, які розбуджують та розвивають в молодих душах любов до всього, що добре і прекрасне: до рідного краю, мови, історичних традицій, спвчуття людському горю і усвідомлення своєї належності до великого українського народу.

Годиться тут зауважити, що висока художність і поетичність, які притаманні народним пісням- це наймогутніші виховні чинники. Перевагу надаємо пісням з похідним, бадьорим, життєрадісним настроєм. Беремо в свій репертуар обрядові пісні (колядки і щедрівки, гаївки і веснянки, обжинкові та весільні пісні), деякі жартівливі, історичні, козацькі й військові.

Оскільки до нашого репертуару увійшли переважно нарордні пісні не можу не сказати декілька слів про ритмічну будову українських та козацьких пісень. У народній пісні мелодія першого рядка творить наче рамку або постійну форму, у яку відпиваються всі дальші рядки й вірші пісні. Тому поділ мелодії на фрази та ритмічні рядки й мотиви віддзеркалюються в тексті поділом на вірші й силабічні групи, паузи так звані мертві інтервали та тактові риски,

які розмежують фрази і ритмічні мотиви мелодій, сходяться правильно з цезурами, розділовими знаками між віршами та їх частинами.

Від числа тривалостей у ритмічних мотивах і ритмічних рядках мелодії залежить число складів у відповідних віршах і їх частинах, силобічних групах.

Таким чином повстає дуже правильна складочисельна будова українських народних пісень. Знання оритмічної будови українських народних пісень і тісного зв'язку між складом мелодії і віршової строфи дуже важливе для правильного фразування.

Перед виконанням кожної пісні ми повинні проспівати звукоряд, на якому вона побудована.

Кожну пісню необхідно насамперед злагоджено просольфеджувати, а після цього співати її з відповідними словами.

При співі діти повинні дотримуватися таких вказівок:

1.     Триматися просто, подаючи плечі назад, а груди вперед і добре відкривати рот, однак не викривляти і не морщити обличчя, не примружувати очі.

2.     Голос добувати чисто, не затискуючи гортані зв'язки та уникаючи горлового звучання.

3.     При співі слідкувати за чистотою, ясною вимовою голосних. Приголосні на початку слова треба вимовляти дуже виразно..

4.     Суворо дотримуватися вказаного метру, не допускати зайвого сповільнення або прискорення. Слідкувати за дотриманням повної тривалості нот, щоб не робити при співі невиправданих пауз. З другого боку - не перетягувати звуки поза їх позначену тривалість.

5.     пильнувати за збереженням ритму, визначенням головних і побічних наголосів, розмежуванням ритмічних мотивів і фраз, стежити, щоб ніколи дихання не переривало слово посередині.

6.     При русі мелодії вгору чи вниз інтонувати ясно і впевнено, не допускати під'їздів між широкими інтервалами та глісандо між сусідніми звуками.

Важливо вивчати українську пісню не як сукупність її видів жанрів, а як саме життя нроду від найдавніших часів до сьогодення. Треба усвідомити, що пісенна творчість українського народу- нев’януча окраса його духовної культури. Ми повинні виховувати наше покоління на основі української національної культури.

Шлях зірковий, шлях зірковий — мрія кожного із нас. Роблять діти перші кроки, щоби вогник не погас.

Народна пісня невіддільна від життя, як квітка біля чепурної хати, як зоря на небі.

багато часу віддіємо концертній діяльності. Зірковим було для юних аматорів літо-2000 року. Вони стали лауреатами конкурсу "Утренняя звезда-2000г". З програмою "Ми роду козацького діти" обїхали весь Крим.

У 2005 році дитячий вокальний ансамбль «Козачата» був запрошений на Міжнародний конкурс козацької пісні «БАЙДА» до ч. Тернополя. Учасники ансамблю були нагороджені дипломами та пам'ятними подарунками.

Уроки музики, позакласна робота переплітаються з релігісзнавством.

ДУХОВНА МУЗИКА - частина культурної спадщини українського народу, найдавніший пласт, в якому закладені великі виховні можливості, глибокі філософські думки про життя людини, страждання і радість, земне і вічне.

У 2006 році ансамбль був запрошений до Успенсько- Почаївської Лаври. Діти зустрілись з наставником Лаври Володимиром і її семінаристами. На цій зустрічі діти виконали духовні пісні і були запрошені на святкове Богослужіння.

2008р- стали почесними гостями на святкуванні Перемоги на Прохорівському полі (РОСІЯ). Діти відвідали воєнно- історичний музей- заповідник «Прохоровське поле» та прийняли участь у святковому концерті.

Висновки

        Вважаю,  що в шкільній програмі дуже мало часу відведено на вивчення таких питань, як національна свідомість та самовизначення підростаючого покоління.                                                      

    На мою думку, більш уваги необхідно приділяти вивченню українського фольклору. Публічні виступи та концертне інсценування на уроках музичного мистецтва та в позаурочний час сприяє розвитку творчих здібностей , інтелектуальному розвитку та розвитку індивідуальних особливостей і талантів дітей. Використання новітніх форм роботи сприяє пробудженню в дітей інтересу до історії та культури свого народу, до народних традицій, звичаїв та обрядів, календарно-обрядових свят, вихованню патріотизму, відчуття гідності та поваги до рідної землі.            Моя мета -  інтелектуальний розвиток , розкриття талантів, здібностей, свого «Я», самовизначення кожної дитини.